Уже 374 роки відома у Тернополі церква Успення Пречистої Діви Марії - храмове свято якої відзначають як празник всього міста. І цю тратицію не переривали навіть за радянської влади.

«Акули» архітектури, будівництва і туризму Західної України недавно зібралися для обміну досвідом: як краще зберегти та як ефективно керувати об’єктами культурної спадщини. А конкретніше — замками. Місце проведення регіональної наради «Збереження та пристосування замків Тернопільщини» вибрали не випадково — у Збаразькому замку, найяскравішому прикладі правильного керівництва архітектурною спадщиною.

Чи не традиційним для пам’ятників з кіньми став колишній головний майдан Тернополя - теперішній майдан Волі. Адже Данило Галицький у цьому місці не перший, колись тут на коні височів маршал Пілсудський.

Укотре переконуюся, що бачити замок на фотографії і в натурі — різні речі. Бо ж каменю, який зустрічав тисячі таких як ти, на папері не помацаєш. Найбільше «смакують» ті споруди, які не тільки красиві самі по собі, а й красиво вписуються в територію. Мабуть, творці замку в Сидорові на Гусятинщині з неабияким задоволенням будували цю «хатку», бо в результаті ми отримали в спадок рідкісне поєднання ландшафту і рукотворного чуда.

Будинків-близнят досі не реставрували, і будівля міського краєзнавчого музею потребує ремонту. До того ж на руїнах Замкової гори хтось написав: “Я кохаю тебе, Юля!” Але до деяких безцінних пам’яток Кременця руки майстрів уже дійшли. Приємно, що більшість із них – духовні святині.