Маршрут №13 «Смарагдовий Збруч»

Смарагдовий Збруч

Дводенний краєзнавчий водний маршрут.

Розклад руху за маршрутом

м.Чортків – смт.Скала-Подільська – Нівра – с.Чорнокозинці – с.Кудринці – с.Завалля – с.Боришківці – с.Окопи – м.Чортків.

Прибуття	Стоянка, хв.	Відправлення	Відстань від початку пункту, км	Пункти зупинки
День 1
		7.00		м.Чортків (екскурсія по старовинному містечку)
8.00	60	9.00	36	смт.Скала-Подільська (екскурсія: руїни палацу Адама Тарло XVIII ст. та порохової вежі XVI ст., готичний костел XVII ст.)
9.30	90	11.00	20	с.Нівра (сніданок, інструктаж з техніки безпеки)
12.00	20	12.20	5	Травертинова скеля
13.50	105	15.35	9	с.Чорнокозинці (екскурсія до фортеці, обід)
18.30	–	ночівля	16	с.Кудринці (вечеря)
День 2
		8.15		с.Кудринці (сніданок)
9.45	75	11.00	2	с.Кудринці (екскурсія до фортеці Гербуртів XVII ст.)
11.40	20	12.00	4	с.Завалля (обнос ГЕС)
14.15	45	15.00	10	с.Боришківці (обід)
15.50	15	16.05	4	Травертинова скеля та водоспад
16.20	20	16.40	1	Водоспад
17.30	30	18.00	4	с.Окопи (огляд руїн фортеці)
20.00	–	–	100	м.Чортків

Перелік об’єктів за маршрутом:

День 1: руїни палацу Адама Тарло XVIII ст. та порохової вежі XVI ст., готичний костел XVII ст. в смт. Скала-Подільська, травертинова скеля з гротом нижче с.Нівра,замок Кам’янецьких єпископів у с.Чорнокозинці.

День 2: фортеця Гербуртів XVII ст. в с. Кудринці, 2 водоспади та травертинова скеля нижче с.Боришківці, руїни фортеці в Окопах.

Додаткова інформація.

Збруч - ріка зі швидкою течією та мальовничим каньйоном.

Великий похил річки утворює примхливі поріжки, русло постійно в’ється, доводиться оминати численні острівки, підводні камені.

На берегах Збруча немає промисловості, регіон - екологічно чистий. Лівий берег - територія національного парку „Подільські Товтри” .

В давнину Збруч служив кордоном між цілими державами – Австро-Угорщиною та Російською імперією, пізніше - Польщею та Радянським Союзом, був місцем зіткнення антагоністичних культур. Різниця в менталітетах, культурі, звичаях людей відчувається й досі. По Збручі проходить неформальна межа між Західною та «всією іншою» Україною. Що таке Збруч – ріка єднання чи лінія поділу, що до сьогодні розділяє нашу країну?

Опис маршруту.

День перший

Починаємо маршрут в старовинному містечку Чортків. До нашого часу тут збереглися руїни мурованого замку XVII ст. воєводи Станіслава Гольського,

домініканський костел св. Станіслава XVII ст.,

дві дерев’яних церкви: Успіння святої Богородиці – хатнього типу, 1635 року

і зведена в карпатському стилі Вознесенська церква – 1717 року.

«Обличчя» Чорткова – Ратуша.

Переїжджаємо до с. Нівра. Дорогою – оглядини давнього містечка Скали-Подільської.

Тут можна оглянути руїни палацу Адама Тарло XVIII ст.,

порохової вежі XVI ст.

та костел XVII ст.

Прибуття в с. Нівра, до місця початку сплаву.

Тут варто ґрунтовно поснідати перед початком водної частини маршруту.

Готуємо катамарани до сплаву. Проходимо інструктаж по техніці безпеки, майстер-клас по володінню веслом. Починаємо сплав.

В давнину рікою Збруч проходив резервний шлях „із варягів у греки ”. У верхів’ях човни волоком перетягували у Случ. Археологами знайдено у верхній течії Збруча, у Підволочиську, залишки корабельної пристані.

За кілька кілометрів нижче за течією нас чекає справжня атракція - химерна травертинова круча з невеликим гротом.

Травертин – це порода, що утворюється шляхом зцементовування моху протікаючими по ньому водами з необхідною часткою кальциту. А простіше – монолітна, на перший погляд, скеля, насправді - скаменілий мох.

Нижче скелі, правий берег вкритий хвойними лісом – виникає асоціація з ріками Полісся. Але, після с.Шустівці, на схили каньйону повертається чагарникова рослинність – зарослі терену, глоду, свербивусу.

Кілька кілометрів нижче, на лівому березі с. Чорнокозинці, виринають руїни замку, зведеного ще в XIV ст.

Але зачекайте тягнутися до фототехніки - спочатку необхідно пройти в одну із неспокійних проток поміж острівцями .

Одразу за поріжком зупиняємося на правому березі на обід.

До XVIII ст. замок – резиденція єпископів з Кам’янця-Подільського багаторазово страждав від татарських набігів.

В «зовсім руїни» його перетворили обидві світові війни.

По обіді сплавляємося «класичним» Збручем. Широкі меандри в’юнкої ріки, стрімкі схили, порослі різнотрав’ям.

Раптово на лівому березі виникають фундаментальні скельні відслонення древнього силурійського періоду з просто моторошним віком – 420 млн. років.

На планеті є всього кілька місць, де ми можемо спостерігати відслонення силуру на поверхні, із них 2 – в Україні: поблизу Трубчина в Дністровському каньйоні та в Кудринцях.

Комфортна стоянка – на дамбі Кудринецької ГЕС.

День другий

Наступного дня починаємо культурну програму екскурсією до Кудринецької фортеці – одній із наймальовничіших руїн Західної України.

Фортеця зведена на високій кручі, захищена з одного боку стрімким каньйоном Збруча – з іншого – глибокою долиною його притоки. В 1615 року вона була зведена Гербуртами.

Пізніші власники - Гуменецькі та Козібродські. В той час фортеця перетворилася на пишний палац. Дивно трохи все це чути, споглядаючи на руїни – до нашого часу збереглося трохи оборонних стін та шматки веж. Тим не менше, навіть залишки минулої міці викликають пієтет до фортифікації.

Сплавляємося колоритною ділянкою ріки Збруч. Тут - найвідоміші зі збручанських перекатів – „Броди” та „Під сивою скелею”.

Справжня окраса маршруту - дивовижне урочище на правому березі ріки - фантастичний водоспад, що скидає води з травертинової кручі.

До водоспаду веде «дика» стежка, де можна поринути в кришталево чисті струмені, напитися джерельної води. Час тут не лише зупинився, але й відмовляється рухатися куди-небудь.

Продовжуємо сплав - і за 15 хвилин водоспадова феєрія продовжується водоспадом «Збручанський Гук», 10 метрів заввишки.

Нарешті - останній поріжок. Після нього течія поступово зникає, річище ширшає – відчувається підпір течії Дністром – адже до устя залишилося всього 5 кілометрів. За півгодини завершуємо водну частину подорожі білля підніжжя руїн фортеці Окопи.

1672 року між Османською імперією та Річчю Посполитою був підписаний Бучацький мир, за умовами якого частина Поділля – по р. Стрипа до 1699 року відходила під владу Туреччини.1692 року польська корона, очевидно, для того, щоб нагадати османам, що до часу їхнього панування залишилося всього 7 років, на вузькому перешийку між каньйонами Збруча та Дністра зводить «таймер» - фортецю. Звідси проводилися регулярні набіги на ще турецькі території. І що ви думаєте, 1699 року подільські землі були повернуті назад, турки покинули Кам’янець-Подільський.

Повертаємося до Чорткова.

Маршрут підготовлений туристично-краєзнавчою формацією «Тіні Гардаріки». www.tinigard.info