Маршрут №6 «Чудотворне Тернопілля»

За багату релігійну та історичну спадщину нашого краю Тернопільщину часто називають маленьким Єрусалимом. На території області збереглися унікальні дерев’яні та кам’яні храми, печери відлюдника, джерела з цілющою водою. Багато храмів шанобливо зберігають мощі святих та чудотворні ікони. Саме чудотворні ікони послужили темою для даного маршруту вихідного дня. Взагалі, за різними джерелами на Тернопільщині нараховується близько двадцяти чудотворних ікон. При розробці нашого маршруту об’єктами для огляду ми взяли шість з них: чудотворні ікони Божої Матері Тернопільської, Чортківської, Буцнівської, Теребовлянської, Зарваницької та Почаївської. Цікавими і повчальними є історії чудотворних ікон. Багато зцілень отримали паломники біля цих святинь і як подяку залишили численні дари: вироби з дорогоцінних металів, коштовності та ін. Особливо вражають залишені, після раптового одужання, милиці.

Цей туристичний маршрут унікальний тим, що мета його є не тільки пізнавальна, духовна, а й… об’єднуюча, оскільки згадані чудотворні ікони належать до церков різних конфесій – православної, греко-католицької, римо-католицької.

За тематикою наш маршрут релігійний, розрахований на паломників не тільки українських, але й закордонних. Вони зможуть відвідувати святині протягом цілого року, а не тільки в певний сезон. За видом пересування - маршрут може бути як автобусний, автомобільний, так і пішохідний. За тривалістю - це короткостроковий маршрут розрахований на 2 дні.

Технологічна карта екскурсії

Назва екскурсії: «Чудотворне Тернопілля»

Тема екскурсії: релігійна

Тривалість

День1. : Тернопіль - (70 хв.) - Зарваниця - (20 хв)- Чортків- - (40 хв.) - Теребовля (30 хв.) - Буцнів- (20 хв) - Тернопіль

ВСЬОГО: 180 хв.

День 2. : Тернопіль – (80 хв.) – Почаїв – (90 хв.) – Тернопіль

ВСЬОГО: 170 хв.

Маршрут та його протяжність:

День1. : Тернопіль - (65 км.) - Зарваниця - ( 25 км)- Чортків- - 45 км.) - Теребовля (30 км.) - Буцнів- (20 км) - Тернопіль

ВСЬОГО: 185 км.

День 2. : Тернопіль – (70 км) – Почаїв – (70 км) – Тернопіль

ВСЬОГО: 140 км.

Рекомендовані місця для відвідування та час перебування :

День1. : Тернопіль – Зарваниця (парафіяльна церква Святої Трійці - 30 хв, Маріїнський духовний центр - 60 хв) -Чортків ( Домініканський костел - 40 хв) – Теребовля (парафіяльна церква Святого Миколая Чудотворця - 35 хв) - Буцнів (парафіяльна церква Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії - 20 хв) – Тернопіль.

ВСЬОГО: 185 хв.

День 2. : Тернопіль (Церква Різдва Христового - 20 хв) – Почаїв (Святоуспенська Лавра - 180 хв ) – Тернопіль.

ВСЬОГО: 200 хв.

Загальна кількість годин :

День 1: 365 хв.

День 2: 370 хв.

Сезонність: Цілорічно

Тематична довідка про об’єкти відвідування:

с. Зарваниця (Тернопільська область, Теребовлянський район)

Мальовнича горбиста місцевість по обидва береги річки Стрипи, численні легенди про яку починаються з ХІІІ ст. Саме до цього часу відносять і появу чудотворного образу Матері Божої Зарваницької, який довгі століття був оберегом життя і духовності народу і окремих людей.

... У мальовничій місцевості, де широкими долинами несе свої води Стрипа, розкинулося село Зарваниця. Одна з легенд розповідає, що київському монахові, який у 1240 році втік із Києва, після його зруйнування татаро-монголами, увісні з'явилася Матір Божа. Незабаром тут було споруджено капличку, в якій помістили ікону Божої Матері. Ця ікона зберігається у місцевій парафіяльній церкві Пресвятої Трійці і належить до найдавніших в Україні, її виникнення сягає XIII - XIV ст.

У 1754 р. за допомогою тодішнього власника села графа А. Мйончинського вимуровано четвертий від часу заснування Зарваниці храм Пресвятої Трійці, що зберігся до наших днів. Храм має прості архітектурні барокові форми. У плані – хрестоподібний із заокругленою апсидою. Фасад церкви розчленований вертикальними пілястрами. У середині ХVIII cт. М.Потоцький подарував проповідальницю, оздоблену скульптурам школи Пінзеля. Цей амвон зберігся до сьогодні. У1867 році Папа Пій IX коронував ікону і надав Зарваниці відпустового значення. Відтоді і до сьогодні тисячі паломників з усіх куточків світу відвідують це святе місце. У 1894 році біля джерела спорудили каплицю.

За радянської окупації святиня була перетворена на колгоспний склад. У 80-х роках ХХ ст. Зарваниця відроджується як великий духовний центр. З листопада 1989 р. відновлено богослужіння. Сюди повернулася чудотворна ікона, яку таємно переховували мешканці села з 1944 року.

Новим духовним злетом стало будівництво величного собору Зарваницької Матері Божої, де вдалося поєднати можливості сучасних архітектурних форм із традиціями давньої української архітектури. Собор має дві церкви – нижню і верхню, з яких є виходи на тераси. Храм у плані хрестоподібний з п’ятьма банями. Висота до центра купола 28 м. Навпроти собору, в центрі майдану, споруджено архітектурну композицію іконі Зарваницької Матері Божої (скульптор О.Маляр, Д.Пилип’як). Неподалік вражає силует чотириярусної дзвіниці, яка стала символом величі Зарваницького комплексу. П'ять великих дзвонів розносять навкруги Божу благовість. Біля річки Стрипа виросла надбрамна церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії, яка доповнює ансамбль. Вертикальним акцентом комплексу стала 60-ти метрова дзвіниця. Завжди людно біля чудотворного джерела, водою з якого лікуються вже більше як 700 років.

Щороку сотні тисяч прочан зі всього світу приїжджають і приходять до Зарваницького чудотворного образу і джерела. Нині Зарваниця перетворилась на головний духовний центр Української греко-католицької церкви.

Під час офіційного візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II у червні 2001 року молився біля чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, привезеної до греко-католицької церкви на Аскольдовій могилі у Києві.

м. Чортків (Домініканський костел св.Станіслава).

Ікона Божої Матері Чортківської протягом століть знаходилася в головному престолі домініканського костелу. Це є чудотворна ікона Матері Божої Розарії (св. Вервиці), опікунки полонених і поневолених.

Документальні факти засвідчують, що історія цієї ікони починається з Островні під Вітебськом, де вона була відома на кінецьХV ст., як Островецька. Під час російсько-польської війни в 1634 р. домініканці вивезли Островецьку чудотворну ікону до Львова. Її помістили у костелі св. Магдалини. В цьому костелі протягом десяти років ікона прославилася 86 чудами.

В м. Чортків ікона привезли отці домініканці. Їм ікону подарував польський король Ян Казимир після військового походу на Москву, у 1663 р. Свідченням цього є відповідний напис латинською мовою на іконі «Ян Казимир, король Польщі, був у Чорткові з чудотворним образом з Островні».

Чудотворна ікона Матері Божої Розарії була протягом майже 300 років у великій пошані польського населення краю. Його прикрашали срібні корони і шати, а також численні воти, які свідчили про щедру Божу благодать, яка сходила на побожних прочан.

У 1945 р. відома свята римо-католицька реліквія була перевезена до Кракова, де її піддали консервації і реставрації. Після чого, у вересні 1983 р. її встановили в каплиці Котовських костелу св. Яцка у м. Варшаві. Сьогодні в Чорткові в домініканському костелі св. Станіслава знаходиться майстерно виготовлена копія чудотворної ікони Матері Божої Розарії.

м. Теребовля (Тернопільська обл.)

За легендою, історія цієї ікони сягає часів 17 століття. Тоді українські землі страждали від набігів турків і татар. У 1672 році турецький султан Магомет IV здобув місто Кам’янець-Подільський. Мусульманин, не бажаючи вступити в місто, оскільки там було багато церков, наказав спочатку вивести звідти усіх християн. Невдовзі, у 1673 році, турки напали на Теребовлю, що була на той час дуже слабким оборонним місцем. Вона мала лише один замок, оточений муром, неподалік якого стояв монастир отців Василіян, де у церкві здавна перебувала чудотворна ікона Божої Матері.

Дізнавшись про наближення турків, жителі Теребовлі поспішили до замку, разом з ними і ченці монастиря, взявши з собою монастирські цінності та ікону. Закрившись у замку теребовлянці мали невелику надію на те, що зможуть вистоїти проти татар. Проте, усі щиро молилися і благали про допомогу у Богородиці.

14 днів облягали турки Теребовлю, проте навіть вибиваючись із останніх сил вони не могли взяти місто. Тоді турки, не спроможні нічого вдіяти, вирішили висадити замок у повітря. Готуючись до страшної смерті теребовлянці зібралися біля чудотворної ікони і благали про допомогу. І невдовзі сталося чудо. Вся вибухівка, що була підкладена турками, не руйнувала мурів фортеці, а вдаряла в сторону ворогів. А самі нападники бачили, (пізніше про це оповідали два молдовські воїни, що повернулися з походу), як по мурах ходила Діва Марія в світлій ризі і відвертала кулі від замку.

З того часу Теребовлянська ікона привернула тисячі паломників і прочан. Про чуда невдовзі дізнався єпископ Йосип Шумлянський, який вирішив, що для кращої безпеки ікону потрібно перенести до міста Львова. В наш час оригінал Теребовлянської чудотворної ікони Божої Матері знаходиться у соборі Святого Юра у Львові. Та є ще дві освячені копії, які знаходяться в Кафедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в м. Тернополі та у парафіяльній церкві Святого Миколая Чудотворця міста Теребовлі.

с. Буцнів (Тернопільський р-н)

Буцнів - селоТернопільського району розташоване на правому березі річки Серет на південь від Тернополя. Вперше Буцнів згадується в документах як королівське місто Бучнево, що в 1469 році отримало магдебурзьке право. В 1598 році було споруджено першу парафіяльну дерев’яну церкву св. Петра і Павла. Перекази свідчать, що саме в цій церкві і з’явилася ікона, яка згодом і прославилась своїми чудесами. Згодом, в 1744 збудували нову кам’яну церкву в стилі бароко у вигляді хреста, яка діє і до сьогодні.

За різними даними перші чудеса біля ікони фіксувалися ще в 1628 році, хоча офіційні джерела згадують про появу ікони у 1751 році, коли місцевий посадник подарував її Буцнівському монастирю отців Василіан. Згодом, ікону було урочисто передано до новозбудованої церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, де вона зберігається й донині.

Буцнівську Богородицю зображено на полотні за зразком Белзької, тепер Ченстоховської, ікони (оригіналу).

Перша звістка про дива в Буцнево, пов’язані з тим, що ікона Богоматері в присутності більше як сотні прихожан заплакала незвичайними слізьми ще у першій половині XVIII століття. Відтак, внаслідок беззаперечних доказів і свідчень про надприродний вплив, який відчували в щирій молитві перед образом віруючі, тодішній митрополит Атанасій Шептицький особливою грамотою проголосив ікону Буцнівської Божої Матері чудотворною і коронував її. Люди потягнулися до неї з усіх сторін, і впродовж лише наступних двадцяти років монахи місцевого монастиря описали в своєму літописі більш як 60 неординарних випадків чудодійного зцілення, серед яких – прозріння сліпої жінки, повне одужання смертельно хворого чоловіка, повернення ходити без милиць каліці…

Містечко стає своєрідним духовним центром, куди на численні відпусти сходяться люди з цілої округи. Однак з часом менше прочан приходило на відпусти, все більше людських потоків стікалися до Почаєва та Зарваниці, які вже на той час були добре розвинутими духовними центрами з відповідною інфраструктурою.

м. Тернопіль ( Церква Різдва Христового)

Історія чудотворного образу Тернопільської Богоматері розпочалася у великий піст перед Пасхою 1730 року. Саме тоді, ікона, що була в будинку місцевого шевця Маркевича, заплакала. Диво підтвердила спеціальна церковна комісія. Віруюча родина Маркевичів передала її до церкви Воздвиження Чесного Хреста, що над Ставом, де ікона перебувала до початку Першої світової війни. Митрополит Атанасій Шептицький своїм декретом від 15 липня 1730 проголосив ікону чудотворною і призначив її свято на Покрови 14 жовтня. Опіку над святинею взяв цілий шевський цех.

Цікавою є легенда про те, як ікона захистила наше місто. Під час одного з набігів татар, коли вороги оточили місто з трьох сторін, козаки, що стояли залогою у місті, разом з міщанами, відбивалися з валів. Жінки, діти та старі люди зібралися у Надставній церкві і в гарячій молитві благали про допомогу в Пречистої Діви. Раптом вони почули пронизливий крик переляканого єврея, що вбіг у церкву. Під час Богослужіння він стояв неподалік від церкви і теж по-своєму молився. Враз побачив в повітрі над церквою Пані, що простягала над храмом вузьке полотнище. Вбігши до храму, він впізнав її на іконі, до якої щиросердно молилися міщани. Саме Матір Божа врятувала тоді Тернопіль від повної руйнації. Перелякані нападники втекли, побачивши, що їхні стріли повертаються проти них самих.

Багато чудес відбулося з тих часів біля ікони Тернопільської Богоматері. Ікона зцілювала людей і в подяку за це, їй робили дари. Біля образу досі є вилиті зі срібла зображення рук, ніг, очей, сердець, коштовності. А також можна побачити милиці, які залишив хворий, що раптово видужав і додому пішов своїми ногами. Зараз Тернопільська Богородиця зодягнута у срібні шати, їх, на вдячність про своє щасливе повернення з російського полону після Першої світової війни замовив парох Володимир Громницький. Саме тут, біля святині, присягали на вірність Україні місцева військова управа та командири війська.

м. Почаїв (Тернопільська область, Кременецький район)

Найдавнішу згадку про поселення під назвою Почаїв містить привілей великого князя литовського, датований 14 січня 1442 р. Цим актом воно було надане кременецькому війтові. 15 січня 1451 р. маєток отримав слуга Васько Стрілець. Пізніше Почаїв потрапив до родини Гойських. Саме тут знаходиться один з найбільших православних центрів християнського світу .

Історія ікони починається з того часу, коли її на Волинь з Константинополя привіз грецький митрополит Неофіт. Мандруючи по Волині, він для відпочинку зупинився в маєтку Урля у благочестивої православної поміщиці Анни Гойської. Погостювавши кілька днів, митрополит благословив та залишив як подяку ікону Пресвятої Богородиці. У 1597 році в маєтку сталося перше диво – від ікони Божої Матері зцілився її сліпонароджений брат Филип. Біля ікони стало відбуватися багато чудес. Тоді Анна Гойська з хресним ходом переносить ікону, для загального поклоніння, на Почаївську гору, де жили монахи. Поміщиця щедро наділяє монастир луками та родючими землями.

Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою молитвою та вірою надається допомога та зцілення. Святкування Ікони Почаївської Божої матері відбувається кожного року 5 серпня.

Святоуспенська Почаївська лавра.

Легендарна історія Почаївської гори починається в середині ХІІІ ст., тоді у вогняному стовпі з’явилась Діва Марія і залишила на камені відбиток своєї стопи. У 1597 р. був заснований чоловічий монастир. Між 1712 та 1730 рр. монастир перейшов в унію, а в 1831 р. знову повернувся в лоно православ'я. Тут знаходилася резиденція Волинського Єпархіального архірея з Консисторією. У другій половині ХІХ ст. лавра стала великим релігійно-просвітницьким центром. Важливе значення в цьому відношенні мали видання тутешньої друкарні (за одними даними, вона була успадкована від Гойської, за іншими – виникла не раніше 1720 р.; у 1921 р. вивезена до США, де діє при монастирі Преподобного Іова Почаївського в Джорданвілі). У 80-х рр. ХІХ ст. при лаврі діяла двокласна церковно-парафіяльна школа, у 1890-1891 рр. – церковна училищна школа. У 1991 р. в обителі відкрилася богословська школа для підготовки священиків і псаломщиків у західноукраїнській єпархії,

з 1994 р. – Почаївська духовна семінарія). В 1996 р. лавра отримала Ставропігію та управляється через намісника, що носить сан архімандрита.

Ансамбль Почаївської лаври (ХV-ХІХ ст.) складають печери розташовані у три яруси (ХV-ХVІ ст.), Святі ворота – парадна класицистична брама,(1835–1839 рр., архітектор Михайловського. Успенський собор (1771-1783 рр., архітектор І. Гофман, фундатор М.Потоцький), корпуси келій, трапезна (ХVІІ-ХVІІІ ст.), дзвіниця (1861-1871 рр., архітектор К. Раструханов), Троїцький собор (1906 р., архітектор А. В. Щусєв, південне панно виконано за ескізом М. К. Реріха). На західній околиці лаври розташовано монастирський готель. Біля готелю є місце для паркування автотранспорту.

Інфраструктура:

м. Тернопіль (заклади харчування)

№ з/п	Назва та тип закладу	Місцезнаходження (юридична адреса)	Кількість місць
1.	Торгово-розважальний центр «Подоляни»	Вул. Текстильна, 28ч.	500
2.	Ресторан “Тернопіль”	вул. Замкова, 14	220
3.	Ресторан “Європа”	вул. Сагайдачного, 6	50
4.	Ресторан “Хутір”	вул. Заозерна, 14 тел. 435779, 435780	300
5.	Ресторан “Старий млин”	Вул. Бродівська, 1а Тел. 235823	130
6.	Ресторан “Дорожній”	Майд. Привокзальний, тел. 258671, 272507	70
7.	Ресторан “Діана”	Вул. Січинського, 4, тел. 257652, 250632	50
8.	Ресторан “Пекін”	Вул. Дружби, 9, тел. 531148	100
9.	Ресторан “Україна”	бул. Шевченка, 23, тел. 224621	150
10.	Бар “Класік”	Вул. Шевченка, 25, тел. 235468	50
11.	Бар “Ретро”	Вул. Грушевського, 1 тел. 223054	70
12.	Бар “Гетьман”	Вул. Руська, 18 Тел. 272235	100
13.	Бар “Алігатор”	Вул. Гайова, 29 тел. 227391	30
14.	Бар “Ніка”	Бул. Галицького, 4, тел. 283711	120
15	Бар-ресторан «Тернозавр»	вул. Об'їзна, 12/6 (0352 ) 53-36-46	180
16.	Бар “Олеся”	Вул. Тролейбусна, 16, тел. 432147	150

м. Тернопіль (заклади розміщення)

1.	Готельно-розважальний комплекс “Алігатор”	вул. Гайова, 29, тел. (0352) 52-82-82, 52-71-72	96
2.	Готель “Галичина”	вул. Чумацька, 1а, тел. (0352) 53-35-95, служба бронювання 47-51-47	172
3.	Мотель “Джерман автоцентр”	вул. Микулинецька, 116а, тел. (0352) 47-00-00, 47-00-10	8
4.	Готель “Тернопіль”	вул. Замкова, 14, тел. (0352) 52-42-63, служба бронювання 52-15-25	184
5.	Мотель “У Василя”	пр. Бандери, 29, тел. (0352) 47-55-05, 27-77-77, 47-00-00	9
6.	Готель “Центральний”	бул. Шевченка, 25, тел. (0352) 25-35-16	8
7.	Готель “ЮКО”	вул. Родини Барвінських, 3а, тел. (0352) 43-39-57, 43-39-56	15
8.	Готель “Вокзальний”	Привокзальний майдан, 1, тел. (0352) 47-23-60	38
9.	Сервісно-туристичний центр “Рута”	вул. Медова, 2, тел. (0352) 52-62-15, 52-75-94	140
10.	Готель “Чайка”	вул. Білецька, 52, тел. (0352) 25-7-87-70	110
11.	Готель “Старий парк”	вул. Бурдуляка, 11, тел. (0352) 25-60-73
12.	Готель “Віват”	вул. Будного, 22А, тел. (0352) 51-28-81	20
13.	Готель “Монако”	вул. Тернопільська, 8 (Кутківці), тел. (0352) 43-38-71	15-20
14.	Готель “Електро”	вул. Текстильна, 1, тел. (0352) 52-15-44	25
15.	Готель-ресторан “Версаль”	вул. Львівська, 34, тел. (0352) 51-28-95	25
16	Готель «Тернозавр»	Тернопіль вул. Об'їзна, 12/6 (0352 ) 53-36-46	18

Теребовлянський район (заклади харчування)

№ з/п	Назва та тип закладу	Місцезнаходження (юридична адреса)	Кількість місць
1	2	3	4
1.	Диско-бар «Гранд-диско»	смт. Дружба, вул.Л.Українки,2 тел.6-15-72	100
2.	Кафе “Альфа»	смт. Дружба, вул..Л.Українки,2	70
3.	Ресторан “Високий замок”	м. Теребовля, вул. кн. Василька, 96а тел 2-17-03.	120
4.	Кафе “Анжеліка”	смт. Дружба	20
5.	Ресторан «Дружба»	смт. Микулинці,вул.22 Січня тел.5-14-41	150
6.	Диско-бар “Ольвія”	смт. Микулинці, вул. Грушевського, 30	100
7.	Бар-ресторан “Стейк”	с. Дарахів тел.4-96-91	64
8.	Бар –ресторан “Талісман”	м. Теребовля, вул. кн.Василька,115а тел.2-38-96	80
9.	Кафе-бар «Околиця»	м. Теребовля, вул. кн. Василька, 165	20
10.	Піццерія «Вікторія»	м. Теребовля, вул. Шевченка,9 тел.2-24-12	60
11.	Бар «Чорний кіт»	м. Теребовля, вул.Паращука,7 тел.2-24-67	30
12.	Бар «Тетяна»	м. Теребовля, вул.Гжицького,2	50
13.	Дитяче кафе «Ласунка»	м. Теребовля, вул.С.Наливайка,30 тел.2-45-37	80

Теребовлянський район (заклади розміщення)

Мотель Струтинського

смт. Дружба,

тел. (03551) 6-15-72, 6-15-96

Санаторій “Медобори”

с. Конопківка, тел. (03551) 2-22-67

350

Кременецький район (заклади харчування)

№ з/п	Назва та тип закладу	Місцезнаходження (юридична адреса)	Кількість місць
1.	Бар «Козацький курінь»	м. Кременець, вул. Дубенська, 54	50
2.	Кафе «Гостинний двір»	1-й км траси «Кременець-Біла Церква»	80
3.	Кафе-бар «Калина»	м. Кременець, вул. Дубенська, 175 б	100
4.	Кафе «Колосок»	м.Кременець, вул.Петлюри,35 а	100
5.	Бар “Омета”	м. Кременець, провулок Шевченка 1	70
6.	Кафе-бар «Софія»	м .Почаїв, вул.Шевченка,7	80
7.	Ресторан “Бона”	м. Кременець, Шевченка,1	90
8.	Ресторан «Кремінь»	м. Кременець, вул.107 Кременецької дивізії	120
9.	Кафе “Три валета”	с.Плоске, вул..Польва,22	140
10.	Ресторан “Почаїв”	м. Почаїв, вул. Шевченка, 19	120
11.	Бар “Почаїв”	м. Почаїв, вул. Возз’єднання,15	68
12.	Бар “Айвенго”	м. Кременець, вул. Льотчиків-визволителів,34	70
13.	Ресторан “Волинь”	м. Кременець, вул. Дубенська, 148	80

Кременецький район (заклади розміщення)

1.	Готель “Рутенія”	м. Кременець, вул. 107 Кременецької дивізії, 14 тел.(03546) 2-60-47	39
2.	Мотель “Віка”	м. Кременець вул.Дубенська,57, тел. (03546) 2-38-83	85
3.	Готельний комплекс “Едем”	м. Кременець, вул.. О.Лятуринської, 15 тел. (03546) 2-49-39	90
4.	Готельний комплекс “Острів”	м. Кременець вул.Дубенська,145А, тел. (03546) 2-26-74, моб. 8 098 9521465	40
5.	Готельний комплекс “Гостинний двір”	автошлях Кременець – Біла Церква 1 км, моб 8 067 2658568	12
6.	Готель “Софія»	м. Почаїв, вул. Шевченка,7 тел. (03546) 6-21-00	44
7.	Мотель «Любомир»	м. Почаїв, вул. Лосятинська, 20 тел. (03546) 6-25-34	50
8.	Готель «Універсал - сервіс»	м. Кременець вул. Вокзальна, 2 тел. (03546) 2-47-78	12

Ініціатор розробки маршруту - Тарашевський Сергій Олександрович.

Туристичний маршрут розроблений Головним управлінням з питань туризму, сім’ї, молоді та спорту.