У Чорткові, що на Тернопільщині, до Дня туризму відкрили новий туристичний маршрут. Він поєднав 10 локацій. Про це 29 вересня Суспільному повідомила керівниця туристично-інформаційного центру Чорткова Вікторія Сагаш.

Про це йдеться в матеріалі "Суспільне Тернопіль".

За словами Вікторії Сабадаш, маршрут має особливий характер: він поєднує історію та містичність, легенди та реальні факти:

• Пам’ятний хрест Голодомору
• Гробівець Йозефа Якубовського
• Гробівець Міхаловського
• Могила Анни Синенької
• Гробівець Людвіга Носса
• Єврейське кладовище
• Гробівець сестер Шариток
• Каплиця отців-домініканців
• Польський військови цвинтар і цвинтар вояків УГА
• Братська могила закатованим у Чорткові в 1941 році

"Тут можна побачити давні надгробки, дізнатися про видатних особистостей, які залишили слід в історії Чорткова, а також відчути неповторну ауру старовини. Мета нової екскурсії — не лише занурити гостей у містичну атмосферу, а й зберегти пам’ять про минулі покоління, показати повагу до культурної спадщини та відкрити нові сторінки історії міста", — розповіла Вікторія Сагаш.

За її словами, першу екскурсію провели в суботу, 27 вересня.

Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) визначено вимоги щодо застосування державної мови в різних сферах суспільного життя на території України, зокрема й у діяльності суб’єктів, що надають або беруть участь у наданні туристичних та екскурсійних послуг (юридичні особи всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які проводять діяльність, пов’язану з туристичним супроводом, зокрема гіди-перекладачі, екскурсоводи, інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу).

1. Статтею 30 Закону встановлено загальні вимоги щодо мови обслуговування споживачів. Зокрема в ній визначено, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги). Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Водночас Законом встановлено також окремі вимоги щодо мови туристичного та екскурсійного обслуговування. Згідно з частиною восьмою статті 23 Закону мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Туристичне чи екскурсійне обслуговування іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися іншою мовою.

Отже, при наданні туристичних та екскурсійних послуг громадянам України на території України, зокрема й за допомогою електронних засобів комунікації, має застосовуватися виключно державна мова. Застосування іншої, крім державної, мови допускається лише при наданні таких послуг громадянам інших держав або особам без громадянства.

Однак, оскільки туристи та екскурсанти, також є споживачами, їх персональне обслуговування, що не є безпосередньо туристичним чи екскурсійним обслуговуванням (під час вибору, придбання туристичної чи екскурсійної послуги, при реагуванні на скарги чи пропозиції, оформленні розрахункових чи інших документів тощо) може здійснюватися іншою, крім державної, мовою, але лише на прохання клієнта та за згодою надавача послуг.

2. Відповідно до частини шостої та сьомої статті 27 Закону інтернетпредставництва, зокрема вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах, акаунти в меседжерах, мобільні застосунки тощо, суб’єктів, що надають туристичні чи екскурсійні послуги, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв, виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

3. Відповідно до статті 28 Закону інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується або може використовуватися для інформування необмеженого кола осіб про товари, роботи, послуги, суб’єктів господарювання, зокрема й суб’єктів, що надають туристичні чи екскурсійні послуги), подається державною мовою, якщо інше не встановлено Законом. Інформація для загального ознайомлення може дублюватися іншими мовами відповідно до закону.

4. Згідно зі статтею 32 Закону та статтею 6 Закону України «Про рекламу» мовою реклами в України є державна мова. Пунктом 15 частини першої Закону України «Про рекламу» встановлено, що реклама – це інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати в прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару.

5. Відповідно до статті 41 Закону географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об’єктів топоніміки населених пунктів виконуються державною мовою. Назви об’єктів топоніміки не перекладаються іншими мовами, а передаються в офіційних документах, медіа, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях за допомогою літер відповідного алфавіту згідно із звучанням державною мовою.

6. Водночас, варто зауважити, що відповідно до статті 42 Закону торговельні марки (знаки для товарів і послуг) використовуються (зокрема, наприклад, у рекламі, інформації для загального ознайомлення, інформації про товари та послуги тощо) у тому вигляді, у якому їм надана правова охорона.

7. Статтею 49 Закону визначено, що завданнями Уповноваженого із захисту державної мови (далі – Уповноважений) є: 1) захист української мови як державної;  2) захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

З метою реалізації покладених на нього завдань Уповноважений, серед іншого: розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 57 Закону за повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі статті 244-24 та відповідно до статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП) за порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо застосування державної мови Уповноважений застосовує адміністративне стягнення у вигляді штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–8500 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше. За повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню Уповноважений накладає штраф від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 –11900 грн).

8. Більше про вимоги законодавства про державну мову та про діяльність Уповноваженого із захисту державної мови можна дізнатися на офіційному сайті Уповноваженого: https://mova-ombudsman.gov.ua

У місті Збаражі на Тернопільщині, завдяки гранту від Українського культурного фонду, реалізовується унікальний культурний проєкт "Іда Фінк. Музика життя"!

Цей проєкт присвячений творчості та життю всесвітньо відомої письменниці Іди Фінк (уродженої Ландау), яка народилася тут, але чиє ім'я, на жаль, ще недостатньо знайоме широкій публіці на Тернопільщині.

"Іда Фінк - не просто письменниця; вона – голос Голокосту, майстерка короткого оповідання, яка з неймовірною стриманістю, ліризмом і водночас пронизливою глибиною розповідала про трагедію та виживання. Її твори, зокрема автобіографічний роман "Подорож" та збірка "Сад відпливає", перекладені багатьма мовами і є важливою частиною світової літератури", - кажуть в КУ "Центр культури і дозвілля" Збаразької міської ради.

Цими вихідними в Збаражі відбулись ключові заходи проєкту.

Панельна дискусія про життя та творчість Іди Фінк пройшла за участі україністки, перекладачки та редакторки пройшла за участі Наталки Римської, а також координаторки та основної ідейниці проєкту, краєзнавиці та історикині -Тетяни Федорів.

Прем'єру моновистави "Сад відпливає" за творами Іди Фінк виконала талановита українська мультижанрова виконавиця, композиторка та кураторка, яка від 2011 року мешкає у Західній Європі, учасниця міжнародних арт-формацій, засновниця Українсько - Ірландської Культурної Платформи - Олеся Здоровецька.

"Музика була невід'ємною частиною життя письменниці (до війни вона навчалася гри на фортепіано у Львівській консерваторії), і вистава стала глибоким, емоційним діалогом між літературою та музикою", - запевняють організатори заходу.

Цікавим завершенням тематичних вихідних у Збаражі стала імерсивна екскурсія «Місто та люди Іди Фінк», яку організувала Тетяна Федорів, провівши учасників від рідного дому Іди Фінк стежками її творів.

Проєкт "Іда Фінк. Музика життя" покликаний наново відкрити спадщину Іди Фінк для збаражан та всієї України.

У рамках заходів з відзначення Дня туризму в Україні Департамент ініціював проведення екологічної акції на одній з туристичних перлин області – Збаразькому замку.

Захід відбувся в межах реалізації проєкту ,,Нове життя історичних парків Вишнівця і Тарнобжега” за програмою Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, який реалізує Національний заповідник ,.Замки Тернопілля”.

Висловлюємо вдячність студентам та викладачам Кафедра міжнародного туризму і готельного бізнесу Західноукраїнського національного університету за участь у толоці.

Тернопільщина представила новий туристичний маршрут "Білецькими стежками Вагнерівської Примадонни", присвячений славетній українській співачці, уродженці Тернопільщини - Соломії Крушельницькій.

Її ім’я відоме в усьому світі. Її голос лунав на найвідоміших оперних сценах Європи та Америки. Та найцінніше — вона завжди залишалася українкою. Де б не виступала, завершувала концерти українською піснею. Вона з гідністю несла у світ українську культуру.

"Презентований сьогодні маршрут у Білецькій громаді - не лише туристичний об’єкт. Це жива історія родини Крушельницьких, яка зберегла дух національної свідомості й віри", - каже начальник Тернопільської обласної військової адміністрації В'ячеслав Негода.

До маршруту увійшли церква святого Миколая, де понад 20 років служив її батько, отець Амвросій, родинний будинок у селі Біла, що нині є музеєм, та інші знакові місця.

Керівник області наголосив, що такі ініціативи - це не лише про збереження пам’яті. Це - про нашу ідентичність, про силу культури, яка формує націю і стає зброєю в боротьбі за свободу. Особливо нині, в час війни, такі постаті як Соломія Крушельницька, надихають і додають сили.

"Щиро дякую всім, хто долучився до реалізації цього проєкту. Це ще один важливий крок до збереження й популяризації багатої культурної спадщини Тернопільщини", - переконаний начальник Тернопільської ОВ

У Державному історико-архітектурному заповіднику в місті Бережани (замок Синявських) сьогодні відбувся обласний захід з нагоди Всесвітнього дня туризму та Дня туризму в Україні.

Заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Павло Журба привітав працівників туристичної сфери та наголосив на важливості розвитку галузі для іміджу й економіки регіону.

«Туризм для Тернопільщини – це не лише культурна спадщина та цікаві маршрути, це також розвиток економіки, нові робочі місця, залучення партнерів та формування позитивного образу нашої області в Україні та за її межами», - наголосив він.

У межах програми відбулося нагородження кращих працівників туристичної галузі області.

Крім того, учасникам зустрічі представили нову туристичну локацію «Підземелля Бережанського замку: імерсивна експозиція», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Автор художньої концепції — заслужений художник України Олег Шупляк. В основі експозиції – легенда про трагічне кохання Художника і Софії Сенявської, доповнена анімаційним фільмом «В’язень серця».

Також відбулися:
- дві панельні дискусії – «Проєктна діяльність у сфері туризму» та «Впровадження інклюзії у сфері туризму»;
- презентація роману письменниці Ганни Гороженко (м. Київ) «Резидентка Його Величності» та її культурологічного дослідження «Історія зі смаком»;
- інсценізація сторінок роману у постановці Олени Різник та учасників зразкового молодіжного театру «Взори» ЦДЮТ Бережанської міської ради;
- майстер-клас барокових танців від студії старовинного танцю Joyssance;
- виставка-ярмарок «У єдності сила», майстер-класи оберегів для воїнів ЗСУ від Оксани Муравльової та Ірини Панашій.

Учасники мали змогу створити інтерактивну туристичну карту «Із Бережанського замку – до омріяної перлини України», відвідати виставкові експозиції та оглянути інформаційні стенди від закладів культури й освіти.

Туристична галузь одна з тих, які найбільше постраждали через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Про це в інтерв'ю журналістці Суспільного Ірині Моргун розповів експерт з туризму Сергій Підмогильний.

У цьому інтерв’ю про подорожі під час воєнного стану, найпопулярніші види туризму в різних областях, нові проєкти та те, як громади зберігають і примножують свій туристичний потенціал під час війни.

Туризм одна з галузей, які найбільше постраждали з усіх галузей економіки від повномасштабного вторгнення, що в принципі, досить очікувано з одного боку. Звісно, що про туризм думають тоді, коли мир в країні. Коли війна, то зовсім інші проблеми в людей. Досить стрімко туристичні потоки змінилися й доволі суттєво в бік західної та центральної України.

• Внутрішній туризм

Якщо говорити про внутрішній туризм, то які основні тенденції?

Фактор безпеки є номер один. Наприкінці весни минулого року було зрозуміло, що люди перемістяться з туристичною метою до центральної або до західної України. В першу чергу — це Карпатський регіон.

Якщо порівнювати 2022 рік і 2023 з початком часу повномасштабного вторгнення, то туризм зараз на якому рівні?

Найкращу статистику з точки зору ефективності розвитку, якщо можна так в цей час назвати, по туризму дають три області західної України. Це, в першу чергу, Закарпатська область. Львівська і Івано-Франківська теж очікувано. Непогані показники в містах. І це пов'язано не тільки з переселенцями, хоча вони теж складають частину цієї туристичної, екскурсійної категорії. Класичні туристи, які живуть у Києві, наприклад, також зараз переміщаються на два-три дні і виїжджають на короткотерміновий відпочинок у ці три області. Буковель, Трускавець, Моршин — статистика їхнього туристичного збору десь приблизно до довоєнного рівня зараз. Тобто в туризмі змінилися цільові аудиторії, але кількісний показник не змінився і завантаженість готелів теж. До речі, один з таких непоганих факторів — в деяких містах він значно перевищує довоєнний рівень, у містах Закарпаття наприклад.

• Екскурсії для переселенців

Наскільки вони є дієвими в плані соціалізації, причетності до того чи іншого регіону? І скільки ще може така форма прожити, бути ефективно і корисною?

Люди, які тимчасово покинули своє місце постійного проживання мають мати можливість для себе відкрили якісь нові регіони. І власне оцей екскурсійний формат, він дуже добрий. Місцеві громади організовують такі соціальні тури. Тобто десь хтось фінансує їх, чи громада дофінансовує, чи якісь донори і людей везуть безкоштовно чи там умовно безкоштовно. А є так, що внутрішнім переселенцям просто дається інформація, вони там мають автомобіль і самостійно подорожують, користуючись тим, що вони знаходяться в цьому регіоні.

• Подорожі, війна, мораль і соцмережі

Зараз в суспільстві точиться багато дискусій з приводу поняття туризм, поняття відпочинку й морального чинника та війни. Відпочинок потрібен? Чи все-таки потрібно стриматися?

Відпочивати обов'язково потрібно. Ми розуміємо, що для будь-якої людини і для військових, в тому числі, і для волонтерів, дітей, матерів, дорослих, пенсіонерів, для різних категорій відпочинок потрібний. В якому форматі відпочинок? Люди будуть тяжіти або до природи, — зрозуміло чому це так, чи туди, де міська інфраструктура добре розвинута: готелі, ресторани і так далі. Відпочивати потрібно. Відпочивати просто треба з розумом, я би так сказав. Внутрішньо для людей це дуже потрібно. Ми вже в 2023 році бачили в різних регіонах України військових, які подорожують в горах, поранених, з якими волонтери працюють, сім'ї військових, які приїхали на відпочинок чи на ротацію.

А щодо соціальних мереж? До війни вони відігравали велику роль у популяризації туристичних об'єктів. У час війни знову ж таки дискусії: виставляємо фотографії в соцмережі, не виставляємо? Коли до війни люди масово постили фотографії з відпочинку, це давало поштовх тому чи іншому природному об'єкту, готелю, зеленій садибі.

Тут має бути внутрішній баланс. Треба ставитися з розумінням, щоб людей не тригерити. Але ділитися потрібно. Чому ні?

• Виїзний і в'їзний туризм

Виїзний туризм. Переглядала статистику: деякі експерти відзначають, що зараз до довоєнного рівня виїзний туризм в українців відновився на 15-20%, якщо ми беремо 100% за загальний показник.

Ми знаємо, що за кордон виїжджали переважно жінки, або жінки з дітьми, або багатодітні сім'ї. Вони виїжджають на море. Так само користувалися попитом ті дестинації, які мали добре автобусне сполучення.

Для України в'їзний туризм — це зараз велика проблема. Як ви вважаєте, коли він може відновитися?

Фактор безпеки — номер один, а тоді наступить фактор комунікації. Тобто, як тільки запрацюють наші аеропорти, пункти пропуску повноцінно, тоді я думаю, буде дуже важливий сигнал того, що туристи можуть їхати.

• Післявоєнний туризм

Війна поставила нові виклики. Зараз мова йде про те, що кожен туристичний об'єкт має переосмислити своє існування: мати укриття, мати шляхи для швидкої евакуації, як людей, так і цінностей чи експонатів. На вашу думку, наскільки громади нині усвідомили таку потребу, наскільки вони готові до змін, звідки вони могли б черпати ресурс для цих змін, окрім бюджету громади?

Наскільки громади будуть активні, настільки ми активно будемо з ними деталізувати, що і як в кожній з них зробити і як розбирати ті чи інші проблеми. Ми могли б попрацювати з громадами, де є історичні чи архітектурні об'єкти. Ми можемо допомогти громадам з пошуком фінансування. Наша команда може проєкти допомагати писати спільно з громадами. В Україні з'явилося багато об’єктів, які не гріх показати іноземцям. Це об'єкти, які змінилися завдяки проактивності місцевих громад, а де ніхто не докладає зусиль, там і пам'ятки розсипаються.

• Проєкт "Тепле Поділля"

Ви представляєте проєкт "Тепле Поділля". Розкажіть про нього докладніше.

Це проєкт, до якого ми еволюціонували 30 років. Із часу, коли в цьому регіоні подорожували по Дністровському каньйону, сплавлялися по каньйону. І аж тепер ми реалізували проєкт, який називається "Тепле Поділля — скарб України". Ми в ньому розробляли і сайт, і віртуальні тури. В цьому проєкті представлено понад 140 пам'яток. Вони у нас сформовані в 20 віртуальних турів, зібрана інформація про них на сайті dnister.org. Виставка, яку ми презентували у Чорткові, має мандрівну концепцію. Це 32 стенди, які розповідають про окремі об'єкти чи групи об'єктів, або певні теми, які характерні для даного регіону.

• Туризм в громаді

Експерти з туризму кажуть, що іноді складно реалізовувати саме масштабні проекти. Бо коли прокладається той чи інший маршрут, то він вдало і просто прокладається на території однієї громади, а коли маршрут виходить за межі цієї громади і має пройти наступною громадою, то не завжди відбувається гарна комунікація, і той чи інший проєкт затухає якраз на межі громади. Як у вас було в цьому плані, як громади комунікували і наскільки вони є зацікавленими в тому, щоб маршрути були довшими, цікавішими для людей і не стосувалися лише однієї громади?

Це дуже актуальне запитання, дякую за нього — і так це проблема. Проблема в більшості областей України. Ви праві, власне через відсутність такої живої внутрішньої комунікації і співпраці, регіони не розвиваються стрімко в туризмі. Ми послуговуємося логікою туриста. Людина, яка взагалі регіон не знає, їде по певних об'єктах. І громади тут мусять співпрацювати між собою. В іншому випадку розвиток туризму в них буде трошки збочений. Тому ми так із різних сторін до цього підходимо. Ми з багатьма головами зустрічалися індивідуально, були в них громадах, і в процесі роботи над цим проєктом відбулася своєрідна еволюція відносин.

• Тернопільщина туристична

Розумію, що вам стали близькі всі громади і об'єкти з якими ви співпрацювали в проєкті "Тепле Поділля", але що для вас найтепліше? Які місця і пам'ятки улюблені на Тернопільщині?

Ви знаєте, я сам собі часто таке запитання ставлю. На нього складно відповісти, бо це різні об'єкти. Ми цим регіоном займаємося, бо він входить у п'ятірку чи навіть в трійку найкращих територій, де найбільша концентрація об'єктів природної спадщини, культурної, археології. І в туристичному плані тут ще є величезний потенціал і шмат роботи. Печери — фантастичні в цьому регіоні, це варто особливо розвивати".

"Що характерне для Тернопільщини — це панорами, великі масштабні панорами. Так ми знаємо, що таке гірський ландшафт, а тут зовсім інші панорами. В нашому проєкті ми виділили окремим розділом панорами, нанесли на карту панорамні місця. Їх здається десь близько 50 у нас. Це шикарні краєвиди, дуже красиві ландшафти, місця для релаксу, місця для пізнання околиць".

Дякую, Сергію, хай ваші слова стануть мотивацією і запрошенням для тих людей, які ще не були на Тернопільщині й хочуть сюди приїхати та дізнатися про неї більше.