Як туристичному підприємству отримати статус критично важливого: у Державному агентстві розвитку туризму України підготували покрокову інструкцію для отримання статусу критичності.

‍ДАРТ підготувало покрокову інструкцію, яка допоможе готелям, туроператорам і іншим підприємствам сфери туризму пройти процедуру отримання статусу критичності — а отже, забронювати до 50% військовозобовʼязаних працівників і забезпечити безперервну роботу під час воєнного стану.
Державне агентство розвитку туризму України лише здійснює попередню оцінку подання з огляду на роль підприємства у сфері туризму, його залученості до гуманітарних, міжнародних або регіональних ініціатив. Остаточне рішення щодо надання статусу критичності та погодження бронювання ухвалюється Міністерством економіки.

Насамперед, готельне підприємство має звернутися до Державного агентства розвитку туризму України з обґрунтуванням потреби надати йому статус критичності. Також підготувати пакет документів: лист-звернення, загальну інформацію про заклад, перелік працівників, пояснення ролі закладу у сфері критичних послуг або відновлення економіки. Опісля, Державне агентство розвитку туризму проводить первинну оцінку: чи має заклад ознаки критичної інфраструктури, чи залучений до гуманітарних або оборонних програм, чи виконує функції підтримки розміщення міжнародних партнерів або внутрішньо переміщених осіб.

Процедура отримання статусу критичності складається з трьох ключових кроків:

• Крок 1 — Відповідність Наказу №50 (галузеві критерії)

Підприємство має підтвердити профільну діяльність (КВЕД 55.10, 55.20, 55.90 або 79.12) і відповідати хоча б одному з критеріїв:

організовувати щонайменше 4 офіційні заходи на рік: конференції, форуми, саміти;

створювати туристичні продукти для військових, ВПО, дітей із прифронтових територій;

співпрацювати з міжнародними партнерами: розміщувати іноземні делегації, технічні місії, журналістів, фонди;

суттєво впливати на місцеву економіку.

Наголошуємо: сам факт здійснення готельної діяльності або наявність ліцензії не є підставою для автоматичного отримання статусу критичного підприємства.

• Крок 2 — Відповідність Постанові КМУ №76 (загальноекономічні критерії)

Підприємство має відповідати кільком з цих економічних критеріїв: сплачувати податки на загальну суму понад 1,5 млн євро, мати валютний дохід - понад 32 млн євро, середня зарплата працівників має складати більше 2,5 мінімальних виплат, не мати податкових заборгованостей та бути резидентом «Дія.Сіті».

• Крок 3 — Подача документів

Усі документи необхідно зібрати в один PDF-файл із кваліфікованим електронним підписом і надсилати на електронну адресу Державного агентства розвитку туризму України: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Консультації: +38 (095) 361-02-09

Деталі – у PDF-презентації (? Переглянути гайд)

історико-культурний: в області збереглося майже 4000 пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, три заповідники;

природно-рекреаційний: близько 200 тис. гектарів ландшафтних територій області (15% загальної площі), розміщених в межах 2 національних природніх парків, унікальні об’єкти спелеотуризму;

релігійний туризм, який об’єднують більше 10 паломницьких місць;

туристична інфраструктура, яку формують близько 130 закладів розміщення (готелів, мотелів, хостелів, баз відпочинку) і 40 садиб сільського зеленого туризму, 4 туристично-інформаційні центри.

• ,,Містечко крафту”;
• ,,Містечко туристичних пропозицій”;
• ,,Містечко майстрів”.

Безбар’єрність у галузі гостинності - важливий напрямок адаптація туристичних обʼєктів під інклюзивні стандарти та створення передумов для надання якісного сервісу особам, а в їх числі - туристам, які, до прикладу, пересуваються у кріслі колісному, мають порушення слуху чи зору.

Перший епізод відеоподкасту наймолодіжного медіапроєкту про безбар’єрність та інклюзивність «Нумо без бар’єрів», створеного Громадською спілкою «Національне українське молодіжне об’єднання» (НУМО), розповідає про досвід впровадження інклюзивних рішень у локації для святкувань «Літепло», розташованої неподалік Тернополя.

Переглянути подкаст можна, перейшовши за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ikaMjfZcIlo

Співзасновниця простору Леся Чернець ділиться історією, як, попри скепсис фахівців та обмежений бюджет, команда впроваджує безбар’єрність поетапно:

«Я зрозуміла, що часто ми не бачимо людей з інвалідністю не тому, що їх немає, а тому, що для них не створено належних умов, аби бути поруч. Це стало для мене одним із ключових аспектів, які хотілося б змінювати. Під час планування “Літепло” виникла ідея створити простір, доступний для всіх. Я запропонувала Ігору, моєму партнеру, визначити одним із головних наших пріоритетів максимальну безбар’єрність»

Локацію ми бачимо очима Тараса Хоміцького, голови ГО «Безбар’єрний Тернопіль», та Іванни Гребеняк, комунікаційної менеджерки тернопільської регіональної команди НУМО. Герої також діляться особистим досвідом впровадження безбарʼєрності:

«На мій погляд, ми починаємо перейматися безбар’єрністю тоді, коли стикаємося з нею особисто. Коли я стала мамою і почала гуляти з дитячим візочком, то відчула, наскільки в моєму місті незручно. Ми з чоловіком подали звернення, і після цього в одному з місць справді зробили кращий з’їзд», — ділиться своїм досвідом Іванна.

«Важливо, щоб громадськість не просто чекала, що хтось щось зробить. Люди мають бути активними: звертати увагу на бар’єри, писати звернення, намагатись щось змінити, а не просто чекала, що хтось зробить їхній простір, вулицю, парк, сквер доступним. Лише так можна впливати на доступність міського середовища», — переконаний Тарас.

Творці проєкту говорять, що безбар’єрність — невід’ємна складова демократичного суспільства, а українська молодь має право на доступне середовище, де кожен може реалізувати свій потенціал. 

Відеопроєкт “Нумо без барʼєрів” створено за підтримки проєкту «EU4Youth: Залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансується ЄС і Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Зміст є відповідальністю авторів і не відображає поглядів ЄС чи BMZ.

Відеоподкаст «Нумо без бар’єрів» розповідає про успішні практики, особисті історії та практичні рішення у сфері безбар’єрності, які реагують на актуальні потреби молоді. Проєкт демонструє виклики й можливості створення безбар’єрного середовища на прикладі локальних ініціатив та містить практичні поради для покращення доступності  бізнесу, громадських організацій і публічних просторів. Медіаініціатива має на меті також надихнути молодь на творення змін у громадах.