У рамках заходів з відзначення Дня туризму в Україні Департамент ініціював проведення екологічної акції на одній з туристичних перлин області – Збаразькому замку.

Захід відбувся в межах реалізації проєкту ,,Нове життя історичних парків Вишнівця і Тарнобжега” за програмою Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, який реалізує Національний заповідник ,.Замки Тернопілля”.

Висловлюємо вдячність студентам та викладачам Кафедра міжнародного туризму і готельного бізнесу Західноукраїнського національного університету за участь у толоці.

Тернопільщина представила новий туристичний маршрут "Білецькими стежками Вагнерівської Примадонни", присвячений славетній українській співачці, уродженці Тернопільщини - Соломії Крушельницькій.

Її ім’я відоме в усьому світі. Її голос лунав на найвідоміших оперних сценах Європи та Америки. Та найцінніше — вона завжди залишалася українкою. Де б не виступала, завершувала концерти українською піснею. Вона з гідністю несла у світ українську культуру.

"Презентований сьогодні маршрут у Білецькій громаді - не лише туристичний об’єкт. Це жива історія родини Крушельницьких, яка зберегла дух національної свідомості й віри", - каже начальник Тернопільської обласної військової адміністрації В'ячеслав Негода.

До маршруту увійшли церква святого Миколая, де понад 20 років служив її батько, отець Амвросій, родинний будинок у селі Біла, що нині є музеєм, та інші знакові місця.

Керівник області наголосив, що такі ініціативи - це не лише про збереження пам’яті. Це - про нашу ідентичність, про силу культури, яка формує націю і стає зброєю в боротьбі за свободу. Особливо нині, в час війни, такі постаті як Соломія Крушельницька, надихають і додають сили.

"Щиро дякую всім, хто долучився до реалізації цього проєкту. Це ще один важливий крок до збереження й популяризації багатої культурної спадщини Тернопільщини", - переконаний начальник Тернопільської ОВ

У Державному історико-архітектурному заповіднику в місті Бережани (замок Синявських) сьогодні відбувся обласний захід з нагоди Всесвітнього дня туризму та Дня туризму в Україні.

Заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Павло Журба привітав працівників туристичної сфери та наголосив на важливості розвитку галузі для іміджу й економіки регіону.

«Туризм для Тернопільщини – це не лише культурна спадщина та цікаві маршрути, це також розвиток економіки, нові робочі місця, залучення партнерів та формування позитивного образу нашої області в Україні та за її межами», - наголосив він.

У межах програми відбулося нагородження кращих працівників туристичної галузі області.

Крім того, учасникам зустрічі представили нову туристичну локацію «Підземелля Бережанського замку: імерсивна експозиція», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду. Автор художньої концепції — заслужений художник України Олег Шупляк. В основі експозиції – легенда про трагічне кохання Художника і Софії Сенявської, доповнена анімаційним фільмом «В’язень серця».

Також відбулися:
- дві панельні дискусії – «Проєктна діяльність у сфері туризму» та «Впровадження інклюзії у сфері туризму»;
- презентація роману письменниці Ганни Гороженко (м. Київ) «Резидентка Його Величності» та її культурологічного дослідження «Історія зі смаком»;
- інсценізація сторінок роману у постановці Олени Різник та учасників зразкового молодіжного театру «Взори» ЦДЮТ Бережанської міської ради;
- майстер-клас барокових танців від студії старовинного танцю Joyssance;
- виставка-ярмарок «У єдності сила», майстер-класи оберегів для воїнів ЗСУ від Оксани Муравльової та Ірини Панашій.

Учасники мали змогу створити інтерактивну туристичну карту «Із Бережанського замку – до омріяної перлини України», відвідати виставкові експозиції та оглянути інформаційні стенди від закладів культури й освіти.

Туристична галузь одна з тих, які найбільше постраждали через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Про це в інтерв'ю журналістці Суспільного Ірині Моргун розповів експерт з туризму Сергій Підмогильний.

У цьому інтерв’ю про подорожі під час воєнного стану, найпопулярніші види туризму в різних областях, нові проєкти та те, як громади зберігають і примножують свій туристичний потенціал під час війни.

Туризм одна з галузей, які найбільше постраждали з усіх галузей економіки від повномасштабного вторгнення, що в принципі, досить очікувано з одного боку. Звісно, що про туризм думають тоді, коли мир в країні. Коли війна, то зовсім інші проблеми в людей. Досить стрімко туристичні потоки змінилися й доволі суттєво в бік західної та центральної України.

• Внутрішній туризм

Якщо говорити про внутрішній туризм, то які основні тенденції?

Фактор безпеки є номер один. Наприкінці весни минулого року було зрозуміло, що люди перемістяться з туристичною метою до центральної або до західної України. В першу чергу — це Карпатський регіон.

Якщо порівнювати 2022 рік і 2023 з початком часу повномасштабного вторгнення, то туризм зараз на якому рівні?

Найкращу статистику з точки зору ефективності розвитку, якщо можна так в цей час назвати, по туризму дають три області західної України. Це, в першу чергу, Закарпатська область. Львівська і Івано-Франківська теж очікувано. Непогані показники в містах. І це пов'язано не тільки з переселенцями, хоча вони теж складають частину цієї туристичної, екскурсійної категорії. Класичні туристи, які живуть у Києві, наприклад, також зараз переміщаються на два-три дні і виїжджають на короткотерміновий відпочинок у ці три області. Буковель, Трускавець, Моршин — статистика їхнього туристичного збору десь приблизно до довоєнного рівня зараз. Тобто в туризмі змінилися цільові аудиторії, але кількісний показник не змінився і завантаженість готелів теж. До речі, один з таких непоганих факторів — в деяких містах він значно перевищує довоєнний рівень, у містах Закарпаття наприклад.

• Екскурсії для переселенців

Наскільки вони є дієвими в плані соціалізації, причетності до того чи іншого регіону? І скільки ще може така форма прожити, бути ефективно і корисною?

Люди, які тимчасово покинули своє місце постійного проживання мають мати можливість для себе відкрили якісь нові регіони. І власне оцей екскурсійний формат, він дуже добрий. Місцеві громади організовують такі соціальні тури. Тобто десь хтось фінансує їх, чи громада дофінансовує, чи якісь донори і людей везуть безкоштовно чи там умовно безкоштовно. А є так, що внутрішнім переселенцям просто дається інформація, вони там мають автомобіль і самостійно подорожують, користуючись тим, що вони знаходяться в цьому регіоні.

• Подорожі, війна, мораль і соцмережі

Зараз в суспільстві точиться багато дискусій з приводу поняття туризм, поняття відпочинку й морального чинника та війни. Відпочинок потрібен? Чи все-таки потрібно стриматися?

Відпочивати обов'язково потрібно. Ми розуміємо, що для будь-якої людини і для військових, в тому числі, і для волонтерів, дітей, матерів, дорослих, пенсіонерів, для різних категорій відпочинок потрібний. В якому форматі відпочинок? Люди будуть тяжіти або до природи, — зрозуміло чому це так, чи туди, де міська інфраструктура добре розвинута: готелі, ресторани і так далі. Відпочивати потрібно. Відпочивати просто треба з розумом, я би так сказав. Внутрішньо для людей це дуже потрібно. Ми вже в 2023 році бачили в різних регіонах України військових, які подорожують в горах, поранених, з якими волонтери працюють, сім'ї військових, які приїхали на відпочинок чи на ротацію.

А щодо соціальних мереж? До війни вони відігравали велику роль у популяризації туристичних об'єктів. У час війни знову ж таки дискусії: виставляємо фотографії в соцмережі, не виставляємо? Коли до війни люди масово постили фотографії з відпочинку, це давало поштовх тому чи іншому природному об'єкту, готелю, зеленій садибі.

Тут має бути внутрішній баланс. Треба ставитися з розумінням, щоб людей не тригерити. Але ділитися потрібно. Чому ні?

• Виїзний і в'їзний туризм

Виїзний туризм. Переглядала статистику: деякі експерти відзначають, що зараз до довоєнного рівня виїзний туризм в українців відновився на 15-20%, якщо ми беремо 100% за загальний показник.

Ми знаємо, що за кордон виїжджали переважно жінки, або жінки з дітьми, або багатодітні сім'ї. Вони виїжджають на море. Так само користувалися попитом ті дестинації, які мали добре автобусне сполучення.

Для України в'їзний туризм — це зараз велика проблема. Як ви вважаєте, коли він може відновитися?

Фактор безпеки — номер один, а тоді наступить фактор комунікації. Тобто, як тільки запрацюють наші аеропорти, пункти пропуску повноцінно, тоді я думаю, буде дуже важливий сигнал того, що туристи можуть їхати.

• Післявоєнний туризм

Війна поставила нові виклики. Зараз мова йде про те, що кожен туристичний об'єкт має переосмислити своє існування: мати укриття, мати шляхи для швидкої евакуації, як людей, так і цінностей чи експонатів. На вашу думку, наскільки громади нині усвідомили таку потребу, наскільки вони готові до змін, звідки вони могли б черпати ресурс для цих змін, окрім бюджету громади?

Наскільки громади будуть активні, настільки ми активно будемо з ними деталізувати, що і як в кожній з них зробити і як розбирати ті чи інші проблеми. Ми могли б попрацювати з громадами, де є історичні чи архітектурні об'єкти. Ми можемо допомогти громадам з пошуком фінансування. Наша команда може проєкти допомагати писати спільно з громадами. В Україні з'явилося багато об’єктів, які не гріх показати іноземцям. Це об'єкти, які змінилися завдяки проактивності місцевих громад, а де ніхто не докладає зусиль, там і пам'ятки розсипаються.

• Проєкт "Тепле Поділля"

Ви представляєте проєкт "Тепле Поділля". Розкажіть про нього докладніше.

Це проєкт, до якого ми еволюціонували 30 років. Із часу, коли в цьому регіоні подорожували по Дністровському каньйону, сплавлялися по каньйону. І аж тепер ми реалізували проєкт, який називається "Тепле Поділля — скарб України". Ми в ньому розробляли і сайт, і віртуальні тури. В цьому проєкті представлено понад 140 пам'яток. Вони у нас сформовані в 20 віртуальних турів, зібрана інформація про них на сайті dnister.org. Виставка, яку ми презентували у Чорткові, має мандрівну концепцію. Це 32 стенди, які розповідають про окремі об'єкти чи групи об'єктів, або певні теми, які характерні для даного регіону.

• Туризм в громаді

Експерти з туризму кажуть, що іноді складно реалізовувати саме масштабні проекти. Бо коли прокладається той чи інший маршрут, то він вдало і просто прокладається на території однієї громади, а коли маршрут виходить за межі цієї громади і має пройти наступною громадою, то не завжди відбувається гарна комунікація, і той чи інший проєкт затухає якраз на межі громади. Як у вас було в цьому плані, як громади комунікували і наскільки вони є зацікавленими в тому, щоб маршрути були довшими, цікавішими для людей і не стосувалися лише однієї громади?

Це дуже актуальне запитання, дякую за нього — і так це проблема. Проблема в більшості областей України. Ви праві, власне через відсутність такої живої внутрішньої комунікації і співпраці, регіони не розвиваються стрімко в туризмі. Ми послуговуємося логікою туриста. Людина, яка взагалі регіон не знає, їде по певних об'єктах. І громади тут мусять співпрацювати між собою. В іншому випадку розвиток туризму в них буде трошки збочений. Тому ми так із різних сторін до цього підходимо. Ми з багатьма головами зустрічалися індивідуально, були в них громадах, і в процесі роботи над цим проєктом відбулася своєрідна еволюція відносин.

• Тернопільщина туристична

Розумію, що вам стали близькі всі громади і об'єкти з якими ви співпрацювали в проєкті "Тепле Поділля", але що для вас найтепліше? Які місця і пам'ятки улюблені на Тернопільщині?

Ви знаєте, я сам собі часто таке запитання ставлю. На нього складно відповісти, бо це різні об'єкти. Ми цим регіоном займаємося, бо він входить у п'ятірку чи навіть в трійку найкращих територій, де найбільша концентрація об'єктів природної спадщини, культурної, археології. І в туристичному плані тут ще є величезний потенціал і шмат роботи. Печери — фантастичні в цьому регіоні, це варто особливо розвивати".

"Що характерне для Тернопільщини — це панорами, великі масштабні панорами. Так ми знаємо, що таке гірський ландшафт, а тут зовсім інші панорами. В нашому проєкті ми виділили окремим розділом панорами, нанесли на карту панорамні місця. Їх здається десь близько 50 у нас. Це шикарні краєвиди, дуже красиві ландшафти, місця для релаксу, місця для пізнання околиць".

Дякую, Сергію, хай ваші слова стануть мотивацією і запрошенням для тих людей, які ще не були на Тернопільщині й хочуть сюди приїхати та дізнатися про неї більше.

Як туристичному підприємству отримати статус критично важливого: у Державному агентстві розвитку туризму України підготували покрокову інструкцію для отримання статусу критичності.

‍ДАРТ підготувало покрокову інструкцію, яка допоможе готелям, туроператорам і іншим підприємствам сфери туризму пройти процедуру отримання статусу критичності — а отже, забронювати до 50% військовозобовʼязаних працівників і забезпечити безперервну роботу під час воєнного стану.
Державне агентство розвитку туризму України лише здійснює попередню оцінку подання з огляду на роль підприємства у сфері туризму, його залученості до гуманітарних, міжнародних або регіональних ініціатив. Остаточне рішення щодо надання статусу критичності та погодження бронювання ухвалюється Міністерством економіки.

Насамперед, готельне підприємство має звернутися до Державного агентства розвитку туризму України з обґрунтуванням потреби надати йому статус критичності. Також підготувати пакет документів: лист-звернення, загальну інформацію про заклад, перелік працівників, пояснення ролі закладу у сфері критичних послуг або відновлення економіки. Опісля, Державне агентство розвитку туризму проводить первинну оцінку: чи має заклад ознаки критичної інфраструктури, чи залучений до гуманітарних або оборонних програм, чи виконує функції підтримки розміщення міжнародних партнерів або внутрішньо переміщених осіб.

Процедура отримання статусу критичності складається з трьох ключових кроків:

• Крок 1 — Відповідність Наказу №50 (галузеві критерії)

Підприємство має підтвердити профільну діяльність (КВЕД 55.10, 55.20, 55.90 або 79.12) і відповідати хоча б одному з критеріїв:

організовувати щонайменше 4 офіційні заходи на рік: конференції, форуми, саміти;

створювати туристичні продукти для військових, ВПО, дітей із прифронтових територій;

співпрацювати з міжнародними партнерами: розміщувати іноземні делегації, технічні місії, журналістів, фонди;

суттєво впливати на місцеву економіку.

Наголошуємо: сам факт здійснення готельної діяльності або наявність ліцензії не є підставою для автоматичного отримання статусу критичного підприємства.

• Крок 2 — Відповідність Постанові КМУ №76 (загальноекономічні критерії)

Підприємство має відповідати кільком з цих економічних критеріїв: сплачувати податки на загальну суму понад 1,5 млн євро, мати валютний дохід - понад 32 млн євро, середня зарплата працівників має складати більше 2,5 мінімальних виплат, не мати податкових заборгованостей та бути резидентом «Дія.Сіті».

• Крок 3 — Подача документів

Усі документи необхідно зібрати в один PDF-файл із кваліфікованим електронним підписом і надсилати на електронну адресу Державного агентства розвитку туризму України: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Консультації: +38 (095) 361-02-09

Деталі – у PDF-презентації (? Переглянути гайд)

історико-культурний: в області збереглося майже 4000 пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, три заповідники;

природно-рекреаційний: близько 200 тис. гектарів ландшафтних територій області (15% загальної площі), розміщених в межах 2 національних природніх парків, унікальні об’єкти спелеотуризму;

релігійний туризм, який об’єднують більше 10 паломницьких місць;

туристична інфраструктура, яку формують близько 130 закладів розміщення (готелів, мотелів, хостелів, баз відпочинку) і 40 садиб сільського зеленого туризму, 4 туристично-інформаційні центри.

• ,,Містечко крафту”;
• ,,Містечко туристичних пропозицій”;
• ,,Містечко майстрів”.